- ворогувати
- —————————————————————————————ворогува́тидієслово недоконаного видудіал.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
ворогувати — у/ю, у/єш, недок., з (між, поміж) ким, без додатка і діал. на (до) кого. Бути у ворожих стосунках, виявляти неприязнь, ненависть до кого , чого небудь … Український тлумачний словник
ворогуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до ворогувати … Український тлумачний словник
примирятися — я/юся, я/єшся, недок., рідко, примири/тися, мирю/ся, ми/ришся, док. 1) Переставати сердитися один на одного. || Переставати ворогувати з ким небудь, встановлювати мир. 2) Ставитися терпимо до кого , чого небудь. 3) Усвідомивши необхідність чого… … Український тлумачний словник
ревновати — змагатися; турбуватися, ворогувати; наслідувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів